5-Фу 500 мг

Все про товар

Відгуків

Питання

Out Of Stock

Відгуки: 0

0 грн.

Без податку: 0 грн.

Опис

Діюча речовина: фторурацил;

Фармакотерапевтична група:

Антинеопластичні засоби.

Фармакологічні властивості:

Фармакодинаміка.

Фторурацил є аналогом урацилу, компонента рибонуклеїнової кислоти. Вважається, що препарат функціонує як антиметаболіт. Після внутрішньоклітинного перетворення в активний дезоксинуклеотид він перешкоджає синтезу ДНК, блокуючи перетворення дезоксиуридилової кислоти в тимідилову кислоту за допомогою клітинного ферменту тимідилат синтетази. Фторурацил також може перешкоджати синтезу РНК.

Показання:

у лікуванні метастатичного колоректального раку;
в якості ад’ювантної терапії при раку товстої та прямої кишки;
у лікуванні розповсюдженого раку шлунка;
у лікуванні розповсюдженого раку підшлункової залози,
у лікуванні розповсюдженого раку стравоходу;
у лікуванні розповсюдженого або метастатичного раку молочної залози;
в якості ад’ювантної терапії у пацієнтів з операбельним первинним інвазивним раком молочної залози;
у лікуванні неоперабельної місцеворозповсюдженої плоскоклітинної карциноми голови та шиї у пацієнтів без попереднього лікування;
у лікуванні місцевої рецидивуючої або метастатичної плоскоклітинної карциноми голови та шиї.

Протипоказання:

Фторурацил протипоказаний у таких випадках:

підвищена чутливість до фторурацилу або до будь-якої з допоміжних речовин;
тяжкі інфекційні захворювання (наприклад, оперізувальний герпес, вітряна віспа);
стан тяжкого виснаження;
пригнічення кісткового мозку після променевої терапії або після лікування іншими протипухлинними препаратами;
лікування доброякісних пухлин;
тяжкі порушення функції печінки;
застосування фторурацилу (5-FU) у комбінації з бривудином, соривудином та їхніми аналогами. Бривудин, соривудин та їхні аналоги є потужними інгібіторами метаболізуючого ферменту 5-FU дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД) (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
повний дефіцит дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД) (див. розділ «Особливості застосування»);
період вагітності або годування груддю (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Побічні ефекти:

Нижче описані небажані ефекти.

Оцінка частоти: дуже часто (≥1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (частоту не можна оцінити на підставі наявних даних).

Інфекції та інвазії: дуже часто – інфекції.

З боку крові і лімфатичної системи: дуже часто – мієлосупресія (прояв: 7–10 діб, спад: 9–14 діб, одужання: 21–28 діб), нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, анемія та панцитопенія; часто – фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи: дуже часто – бронхоспазм, пригнічення імунітету з підвищеним ризиком інфекції; рідко – генералізовані алергічні реакції, анафілаксія, анафілактичний шок.

З боку ендокринної системи: рідко – збільшення загальної кількості тироксину (Т4), збільшення загальної кількості трийодтироніну (ТЗ).

З боку метаболізму та розлади харчування: дуже часто – гіперурикемія.

Психічні розлади: нечасто – ейфорія; рідко – оборотна сплутаність свідомості; дуже рідко – дезорієнтація.

З боку нервової системи: нечасто – ністагм, головний біль, запаморочення, симптоми хвороби Паркінсона, пірамідальні ознаки, ейфорія, сонливість; дуже рідко – симптоми лейкоенцефалопатії, включаючи атаксію, гострий мозочковий синдром, дизартрію, сплутаність свідомості, дезорієнтацію, міастенію, афазію, судоми або кому, ниркова недостатність; частота невідома – периферична нейропатія, гіперамоніємічна енцефалопатія.

З боку органів зору: системне лікування фторурацилом супроводжувалося численними симптомами офтальмологічної токсичності. Нечасто – сильна сльозотеча, нечіткий зір, порушення руху очей, ретробульбарний неврит, диплопія, зниження гостроти зору, світлобоязнь, кон’юнктивіт, блефарит, ектропіон, дакріостеноз.

З боку серця: дуже часто – зміни на ЕКГ; часто – біль у грудях, подібний до болю при стенокардії; нечасто – аритмія, інфаркт міокарда, ішемія міокарда, міокардит, серцева недостатність, дилатаційна кардіоміопатія, гостра серцева слабкість; дуже рідко – зупинка серця, раптова серцева смерть; частота невідома – тахікардія, задишка, перикардит.

Кардіотоксичні побічні реакції в основному з’являються під час або протягом декількох годин після першого циклу лікування. Існує підвищений ризик кардіотоксичності у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або кардіоміопатією в анамнезі.

З боку судин: рідко – церебральна, інтестинальна та периферична ішемія, синдром Рейно, тромбоемболія, тромбофлебіт; нечасто – гіпотензія.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – шлунково-кишкові побічні ефекти є дуже частими і можуть бути небезпечними для життя: мукозит (стоматит, езофагіт, фарингіт, проктит), анорексія, водяниста діарея, нудота, блювання; нечасто – зневоднення, сепсис, утворення виразок у шлунково-кишковому тракті та кровотеча (може спричинити припинення терапії), відторгнення некротичних мас.

З боку печінки: нечасто – печінковоклітинні порушення; дуже рідко – некроз печінки (зокрема з летальним наслідком), склероз жовчних шляхів, холецистит.

З боку шкіри та підшкірної тканини: дуже часто – оборотна алопеція. Синдром долонно-підошовної еритродизестезії спостерігався при тривалій і безперервній інфузії високими дозами препарату. Синдром розпочинався з дизестезії долонь і підошов, що переходило у біль і болючість. Паралельно розвивався набряк і еритема рук та ніг; нечасто – дерматит, зміни стану шкіри (наприклад, сухість шкіри, тріщини, еритема, макулопапульозний висип зі свербежем), екзантема, кропив’янка, фоточутливість, гіперпігментація шкіри, смугаста гіперпігментація або депігментація поблизу вен. Зміна нігтьових пластинок (наприклад, дифузна поверхнева синя пігментація, гіперпігментація, дистрофія нігтів, біль та потовщення нігтьового ложе, пароніхія) та оніхолізис.

З боку репродуктивної системи: нечасто – порушення сперматогенезу та овуляції.

Загальні порушення та реакції у місці введення препарату: дуже часто – повільне загоювання ран, носова кровотеча, загальна слабкість, втомлюваність, астенія; частота невідома – пропасниця, знебарвлення вен поблизу місць введення.

Звіти про небажані лікарські реакції.

Звіти про небажані лікарські реакції після реєстрації лікарського засобу дуже важливі. Вони дають змогу продовжувати моніторинг балансу користь/ризик лікарського засобу. У разі виникнення будь-яких лікарських реакцій слід повідомити працівників охорони здоров’я.